самопевно
самопе́вно самовпевнено, зверхньо (ст): Уста незнайомого були доволі великі та тонкі, затиснені глумливо та самопевно (Ярославська); – Прошу мені дати води, – звернулася холодно та самопевно до дівчини, що спинилася в дверях (Ярославська)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самопевно — самопе́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- самопевно — Присл. до самопевний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самопевно — САМОПЕ́ВНО. Присл. до самопе́вний. Словник української мови у 20 томах
- самопевно — САМОПЕ́ВНО. Присл. до самопе́вний. Словник української мови в 11 томах