самопевно

самопе́вно самовпевнено, зверхньо (ст): Уста незнайомого були доволі великі та тонкі, затиснені глумливо та самопевно (Ярославська); – Прошу мені дати води, – звернулася холодно та самопевно до дівчини, що спинилася в дверях (Ярославська)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самопевно — самопе́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. самопевно — Присл. до самопевний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самопевно — САМОПЕ́ВНО. Присл. до самопе́вний. Словник української мови у 20 томах
  4. самопевно — САМОПЕ́ВНО. Присл. до самопе́вний. Словник української мови в 11 томах