селеп

се́леп 1. простак (перев. походить зі села)(ст): Товариші з провінції мали менший досвід від уроджених львів'ян, але й вони старалися допасуватися до львівських колег, щоб не ходити з ярликом “селепка” (Домбровський)|| = бадиль

2. рядовий дивізійник (ст): їх, своїх товаришів, своїх підчинених – вояків, тих, що ми їх просто називаємо “селепами”. Тих простих людей, що говорять невибагливою мовою, що в них матюк є на кожному слові, тих із полонин і долів. Вони не всі і не завжди є героями, так само, як і ми, старшини, хоч героїв між тими хлопцями не бракує. Вони лише дуже рідко про це знають, що вони зробили щось геройське (Лисяк)||селепко, селепій