синуньцьо

сину́ньцьо синочок (ср, ст): Відкись уроїлося нашим мамам, що при війську активні старшини “вічно поєдинкуються” і що багато з них гине в тих двобоях. Боялися наші мами, аби їх сину́ньцьо не згинув марно при такій стрічі з оружжям в руці (Шухевич)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me