сліпаки

сліпаки́ 1. вул., знев. очі (ср, ст): А я кажу, що тут нічого гарного немає, бо то, напевно, якийсь перекинчик. їй блиснули сліпаки, і вона каже: “А ти думаєш, що я позволю, щоб мені наші діти говорили по-хінськи...” (Тарнавський З.)|| = баньки

◊ зали́ти сліпаки́ знев. випити надмір алкоголю (ср, ст)|| = влю- лятися

2. ірон. окуляри (ст)