смаколик

смаколи́к (перев. мн. смаколи́ки) кул. щось смачне; делікатес (ср, ст): Христя – одиначка в досить заможній сім'ї (завжди приносила на сніданок до школи якісь “смаколики”, що дратувало мою Бабуню, яка вважала, що такі речі треба їсти вдома, а не носити до школи на заздрість бідним дітям), була дуже пещена своїми батьками (Крушельницька); Смажений в булочці мозок – то був справжній смаколик (Авторка)|| = лєґуміна