смердючка

смердючка вибухова речовина із двоокисом сірки (ст): Директор Сабат зібрав був вищі кпяси до руханкової салі, бо хотів щось до нас говорити. В її сусідстві хтось кинув смердючку (сірководень), і ми мусіли не тільки покинути залю, але забратись з гімназії, бо це сильно смерділо (Нич); Тим-то під час т.зв. “поранків”, тобто святкових сходин з приводу державних свят 3-го травня чи 11 листопада, часто хтось із учнів – членів підпільних УВО чи ОУН – кидав на залі “смердючку” (сірководень, що має запах гнилих яєць) чи петарду, яка розганяла примусових учасників отих сходин (Береза)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смердючка — див. горілка Словник синонімів Вусика
  2. смердючка — -и, ж. Те саме, що скунс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смердючка — СМЕРДЮ́ЧКА. Словник української мови у 20 томах
  4. смердючка — Смердю́чка, -чки, -чці; -дю́чки, -дю́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. смердючка — Смердючка, -ки ж. раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140. Словник української мови Грінченка