тижба

ти́жба (ці́жба) натовп, тіснява (ср, ст): Дивлюсь, аж ту Манька моя сі през тижбу пха, Як градова яка хмара, так хулєрні зла (із пісні)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тижба — ти́жба іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. тижба — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. тижба — ТИ́ЖБА, и, ж., діал. Юрба, натовп. Словник української мови у 20 томах
  4. тижба — тижба, тичба натовп Словник застарілих та маловживаних слів
  5. тижба — -и, ж., діал. Юрба, натовп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тижба — НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́ розм., ТОВПА́ розм., Ю́РМИЩЕ підсил. розм., Ю́РМИ́СЬКО підсил. розм., З'Ю́РМИСЬКО підсил. рідше, ГУРБА́ заст., ТИ́ЧБА заст., ГУ́РМА́ діал., ГАЛА́ЙСТРА діал. Словник синонімів української мови
  7. тижба — ТИ́ЖБА, и, ж., діал. Юрба, натовп. Словник української мови в 11 томах