тинк

тинк (тиньк) штукатурка (ср, ст): По дахах дзвонив заблуканий пісок і куски відірваного тиньку (Нижанківський); Десь у листопаді 1942 р. у розгарі п'єси “Степовий гість”, коли на сцені козаки нападають на турецьку твердиню, щоб визволити з гарему сестру героя п'єси, зчинилася велика перепалка рушницями й гаківницями між козаками й турками, і нагло так луснуло, що аж тинк зі стелі на глядачів посипався (Микула)