1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

угукати

угу́кати погоджуватися зі співрозмовником, замість відповіді кажучи "угу” (м, ср, ст): Макольондра, мабуть, хотів сказати мені щось важливе, бо почав дуже фільософічно: “Сьогодні буде гарячий день...” Я пив каву: – Так? -Хоч би падав дощ. – Так?.. – Але не для всіх... — Угу! – Макольондра зупинився: “Чого, властиво, угукаєш?” (Нижанківський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угукати — угу́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. угукати — див. згоджуватися Словник синонімів Вусика
  3. угукати — УГУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Погоджуючись із співрозмовником, говорити часто “угу”. Новий знайомий розповідає мені про Херсон, а я слухаю та угукаю собі, щоб не мовчати, а розмову сяк-так підтримувати (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  4. угукати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Погоджуючись із співрозмовником чи потверджуючи його слова, говорити часто "угу". 2》 Видавати звуки, схожі на "угу" (про птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. угукати — УГУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Погоджуючись із співрозмовником чи потверджуючи його слова, говорити часто «угу». Новий знайомий розповідає мені про Херсон, а я слухаю та угукаю собі, щоб не мовчати, а розмову сяк-так підтримувати (Вишня, II, 1956... Словник української мови в 11 томах
  6. угукати — Угукати, -каю, -єш гл. Говорить: угу. Словник української мови Грінченка