ульокувати

ульокува́ти 1. розмістити, поселити (ст): 3 одної малої кімнати в партері переселено трьох студентів, що там мали свою спальню, і мене ульоковано там самого, і коли приїхали родичі, я вже був на ізоляції (Шухевич)

2. розмістити, розташувати (речі)(ст): Зачекай, зараз тільки ульокую свої речі і прибіжу, не їдж без мене (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ульокувати — Ульокува́ти. Помістити, влаштувати. Хто хотів би в добрім місци ульокувати на станцию свої діти на час шкільний, евентуально від 1. вересня с.р., зволить зголосити ся доредакциї, де довідаєсь о близших условинах (Б., 1901, рекл.) // пол. Українська літературна мова на Буковині