умеблювати

умеблюва́ти обставити меблями (квартиру, кімнату)(ср, ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умеблювати — умеблюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. умеблювати — УМЕБЛЮВА́ТИ див. умебльо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. умеблювати — (вмеблювати), -юю, -юєш, док., умебльовувати (вмебльовувати), -ую, -уєш, недок., перех. Обставити меблями (приміщення). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умеблювати — УМЕБЛЮВА́ТИ (забезпечити кімнату, квартиру меблями), ОБСТА́ВИТИ. — Недок.: умебльо́вувати, меблюва́ти, обставля́ти. Словник синонімів української мови
  5. умеблювати — УМЕБЛЮВА́ТИ (ВМЕБЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, док., перех. Обставити меблями (приміщення). Умеблював [однополчанин] квартиру — дай боже кожному! (Панч, На калин. мості, 1965, 116). Словник української мови в 11 томах