фамілійний

фамілі́йний родинний (ср, ст): Позатим бабця читала багато книжок – романів – і грала у карти у фамілійнім крузі, а то часто зі мною і Оришкою (Криницька)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

фамілійний — фамілі́йний прикметник фамільний діал. Орфографічний словник української мови
фамілійний — Фамілі́йний. Родинний, сімейний. Правда, я маю фамілійного тепла з моїми „Галями“, малими хлопчиками, і моїм так зв[аним] “зятем Досі дуже гарно держимося. Гадаю, їм і зі мною несогірше (Коб., Листи, 209, 649) // пол. familijny, заст. -родинний, сімейний, родовий. Українська літературна мова на Буковині
фамілійний — сов. ФАМІЛЬНИЙ, (маєток) родовий, спадковий; (альбом) родинний. Словник синонімів Караванського
фамілійний — Родинний Словник чужослів Павло Штепа
фамілійний — ФАМІЛІ́ЙНИЙ, а, е, заст., діал. Те саме, що фамі́льний. Панські расові верхівці, якими величався грушатицький двір, перші впали жертвою завидющих очей..; такою ж дорогою пішло й панське “фамілійне” срібло (І. Словник української мови у 20 томах
фамілійний — -а, -е, заст., діал. Те саме, що фамільний. Фамілійний замок. Великий тлумачний словник сучасної мови
фамілійний — РОДИ́ННИЙ, СІМЕ́ЙНИЙ, РОДИЧІ́ВСЬКИЙ розм., ФАМІ́ЛЬНИЙ розм., ФАМІЛІ́ЙНИЙ розм.; ДОМА́ШНІЙ, ДОМО́ВИЙ. — Пор. 1. роди́на. СПАДКО́ВИЙ (про фізичні й духовні якості — який передається наступним поколінням), ВРО́ДЖЕНИЙ, РОДОВИ́Й, РОДИ́ННИЙ, ФАМІ́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
фамілійний — ФАМІЛІ́ЙНИЙ, а, е, заст., діал. Те саме, що фамі́льний. Панські расові верхівці, якими величався грушатицький двір, перші впали жертвою завидющих очей..; такою ж дорогою пішло й панське «фамілійне» срібло (Фр., VIII, 1952, 29); Фамілійний замок. Словник української мови в 11 томах