фатиґа

фати́ґа клопіт, турбота; труд (ст): Вибач за фатиґу, але телефон відрана не працює, не можу викликати майстра (Авторка); Я завдав собі трохи фатиґи і почислив усі ряди, перейшовши їх туди й назад (Керницький)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фатиґа — ФАТИ́ҐА, и, ж., діал. Турбота. Батьківська фатиґа. Словник української мови у 20 томах
  2. фатиґа — Фати́ґа, -ґи, -зі; -ти́ґи, -ти́ґ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)