фаціята

фація́та (фаця́та) вул. 1. піддашшя (ст): Церкву св. Петра і Павла побудовано 1660 року як невелику придорожню каплицю. В 1786 році Йосиф II зніс монастир, а церкву передав греко-католикам. Тодішній єпископ Петро Білянський заопікувався церквою і перевів її реставрацію, добудувавши чолову фаціяту у вигляді трикутника в античному стилі (Крип'якевич)

2. обличчя (ст): Що ж до самої, як казали у Львові, “фаціяти”, то помічалась деяка різниця в носі, в роті і в широких, наче в бульдога, щелепах (Керницький)|| = лице

рі́зати фація́та = фація́та гра́ти

фація́та гра́ти вул. удавати дурного, який не розуміє, про що йдеться (ст)||різати фаціята

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фаціята — Лице [VIII] Словник з творів Івана Франка