фаціята
фація́та (фаця́та) вул. 1. піддашшя (ст): Церкву св. Петра і Павла побудовано 1660 року як невелику придорожню каплицю. В 1786 році Йосиф II зніс монастир, а церкву передав греко-католикам. Тодішній єпископ Петро Білянський заопікувався церквою і перевів її реставрацію, добудувавши чолову фаціяту у вигляді трикутника в античному стилі (Крип'якевич)
2. обличчя (ст): Що ж до самої, як казали у Львові, “фаціяти”, то помічалась деяка різниця в носі, в роті і в широких, наче в бульдога, щелепах (Керницький)|| = лице
◊ рі́зати фація́та = фація́та гра́ти
◊ фація́та гра́ти вул. удавати дурного, який не розуміє, про що йдеться (ст)||різати фаціята
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фаціята — Лице [VIII] Словник з творів Івана Франка