фока
фока тюлень (ст)
◊ сапі́ти як фока важко дихати (ст): Мав сухоти, і дим йому шкодив, але він курив, не затягався, м'яцкав дим в устах, як гарячу картоплю, і потім випускав носом, сапів при тім як фока (Тарнавський З.)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Фока — Фока́ іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Фока — гр.; phoke — тюлень; за іншим-тлумаченням — житель Фокіди (область у середній Греції). Власні імена людей. Словник-довідник
- фока — И, ч. Фотоапарат. Фока із зумом. Словник сучасного українського сленгу
- Фока — Фока́, -ки́, Фо́ко! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)