фока

фока тюлень (ст)

сапі́ти як фока важко дихати (ст): Мав сухоти, і дим йому шкодив, але він курив, не затягався, м'яцкав дим в устах, як гарячу картоплю, і потім випускав носом, сапів при тім як фока (Тарнавський З.)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Фока — Фока́ іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Фока — гр.; phoke — тюлень; за іншим-тлумаченням — житель Фокіди (область у середній Греції). Власні імена людей. Словник-довідник
  3. фока — И, ч. Фотоапарат. Фока із зумом. Словник сучасного українського сленгу
  4. Фока — Фока́, -ки́, Фо́ко! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)