фуньо

фу́ньо вул. 1. особа, яка вдає аристократа, пана; зарозуміла людина (ст)

2. дурень, недотепа (ст)|| = бевзь

◊ фу́ня рі́зати чванитися, хизуватися, вдавати пана (ст)||фуня стругати, фуня траскати

◊ фу́ня струга́ти = фу́ня рі́зати: Ариштукрація завжди сі збира, фуня стругає, носа задира (із пісні)

◊ фу́ня тра́скати = фу́ня рі́зати