1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

хотя

хотя хоча (ст): Хотя й він український січовий стрілець, але це по його роботі не пізнати. Приходив неточно, відходив, коли йому припало до вподоби (Боберський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хотя — хотя́ частка незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. хотя — моск. хоч Словник чужослів Павло Штепа
  3. хотя — ХОТЯ́, част., заст. Завгодно (у 2 знач.). – Я – мати, вільно мені її за кого хотя віддати (Марко Вовчок); Не так, як хотя, – так, як мога (Номис). ○ (1) Скі́льки хотя́ – те саме, що Скі́льки завго́дно (див. Словник української мови у 20 томах
  4. хотя — Хоча Словник застарілих та маловживаних слів
  5. хотя — част., заст. Завгодно (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хотя — ХОТЯ́, част., заст. Завгодно (у 2 знач.). — Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати (Вовчок, І, 1955, 206). ♦ Де хотя́ — те саме, що Де завго́дно ( див. завго́дно). Всі троє коней ходять де хотя (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
  7. хотя — Хотя нар. 1) Угодно. Не так, як хотя, — так, як мога. Ном. № 4535. Нехай воно буде собі як хотя. К. ЧР. 400. Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати. МВ. ІІ. 118. Всі троє коней ходять де хотя. О. 1861. VI. 166. Словник української мови Грінченка