хутко
ху́тко швидко (ст): Я вернув хутко до музея і прийшов на час, щоб пояснити образи, світлини і другі предмети (Боберський)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хутко — ху́тко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хутко — пр., скоро, справно, ШВИДКО, с. хутчій, хутче, хутчіш; хутко-хутко. Словник синонімів Караванського
- хутко — див. швидко Словник синонімів Вусика
- хутко — ХУ́ТКО. Присл. до хутки́й. Молоді побігли слідком за Мартою Кирилівною доганяти її. Одначе Марта Кирилівна так швидко та хутко дременула поза монастирем, неначе за нею хтось гнавсь з дрючком. Вони її не догнали (І. Нечуй-Левицький); Марко замовк. Словник української мови у 20 томах
- хутко — Присл. до хуткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хутко — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
- хутко — Ху́тко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хутко — ХУ́ТКО. Присл. до хутки́й. Молоді побігли слідком за Мартою Кирилівною доганяти її. Одначе Марта Кирилівна так швидко та хутко дременула поза монастирем, неначе за нею хтось гнавсь з дрючком. Вони її не догнали (Н.-Лев., VI, 1966, 64); Марко замовк. Словник української мови в 11 томах
- хутко — Хутко нар. Скоро, быстро. Хутко, як оком змигнуть. Ном. № 7737. Ой Бог знає, Бог і відає, чи побачимось хутко. Кіевск. у. Не так хутко діється, як хутко говориться. Ном. № 5603. ум. хутенько. Рудч. Ск. І. 172. Хутенько йди! МВ. (О. 1862. ІІІ. 43). Словник української мови Грінченка