цегольник
цего́льник вул., злод. представник найнижчої касти злодіїв (ст): Цегольники – найгірша, погорджувана “кіндрами” сорта злодіїв, “що баламути селянам на торзі відчіпляють”, називають від того, що, мовляв, не стати їх на кращий приют, як цегольня, де гріються біля печей (Горбач)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me