цукорок
цуко́рок цукерка (ст): Але вона заздрісна. Хворобливо заздрісна за свого хлопця, що приходить до неї в суботу ввечір і в неділю (фільософ, працює десь на фабриці цукорків) (Ярославська); Він був тоді у нас, і хоч я перший раз його бачив, зберіг його у своїй пам'яті незабутнім, бо він купив мені цілу пачку дуже добрих цукорків і дуже гарно у нас співав першим тенором (Шухевич)||бомбон
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цукорок — цукоро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- цукорок — ЦУКОРО́К, рку́, ч. Зменш.-пестл. до цу́кор 1. – Ех, і пішли! Ех, і пішли наші бурячки! Щіткою. Буде цукорок, буде (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
- цукорок — -рку, ч. Зменш.-пестл. до цукор 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цукорок — ЦУКОРО́К, рку́, ч. Зменш.-пестл. до цу́кор 1. — Ех, і пішли! Ех, і пішли наші бурячки! Щіткою. Буде цукорок, буде (Вишня, І, 1956, 418). Словник української мови в 11 томах