цюпасом

цюпа́сом:

◊ цюпа́сом відста́вити доставити з ескортом до місця постійного перебування (ст): До Відня їздили нечисленні наші посли до державної ради, і часами йшов до “самого” Відня до “цісаря” наш селянин, аби пожалуватися, що програв процес про ґрунт. Ясно, що його ніхто до цісаря не допускав, але все ж таки до Відня він ішов піхотою, не їхав залізницею, аби своїй подорожі надати більшої ваги. Не чесався, не голився, а може, й не мився, аби виказати свою бідноту і зворушити серце “доброго” цісаря. Назад уже вертав залізницею, бо або діставав в надвірській канцелярії гроші на дорогу, або австрійські жандарми відставили його таки задурно “цюпасом” аж до місця замешкання. Але “хлоп” у Відні був, а його їґомосць і пан научитель у Відні не були і цісаря не бачили (Шухевич)