1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

шиба

ши́ба:

◊ диви́тися як на ма́то́ву ши́бу не зважати, не помічати (Нижанківський): “Чого, властиво, угукаєш?” – Я подивився на нього як на матову шибу. “А ти чого говориш, якби в тебе на розумі був чиряк? Про що, властиво, йде?” (Нижанківський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шиба — (віконна) скло, з. тахля, оболона, оболонка Словник синонімів Караванського
  2. шиба — ШИ́БА, и, ж., розм. Те саме, що ши́бка. Одно [одне] вузеньке віконце з повибиваними здавен-давно шибами ціле заліплене було пожовклим від сонця і дощу папером (І. Франко); Вона схопилася й побігла до вікна. Словник української мови у 20 томах
  3. шиба — ши́ба іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шиба — -и, ж., розм. Те саме, що шибка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шиба — ШИ́БКА (скло в рамі вікна, дверей і т. ін.), ШИ́БА розм., ОБОЛО́НЯ заст., КВАТИ́РА заст., КВАТИ́РКА заст., ОБОЛО́НКА діал.; ВІКНО́ (усе скло в одному вікні). Застукотів по черепичній покрівлі град, задзвенів у шибки (І. Словник синонімів української мови
  6. шиба — ШИ́БА, и, ж., розм. Те саме, що ши́бка. Одно вузеньке віконце з повибиваними здавен-давно шибами ціле заліплене було пожовклим від сонця і дощу папером (Фр., II, 1950, 13); Вона схопилася й побігла до вікна. Словник української мови в 11 томах
  7. шиба — Шиба, -би ж. Оконное стекло. Гн. II. 69. ум. шибка. Словник української мови Грінченка