шкварок

шква́рок 1. кул. шкварка (м, ср, ст)

2. ірон. непосидюча дитина (м, ср, ст): То такий малий шкварок, шо в напрузі тримає всі двадцять чотири години, не можна і на хвилю відвернутися (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкварок — ШКВА́РОК, рка, ч., діал. Шква́рка. Словник української мови у 20 томах
  2. шкварок — -рка, ч., зах. Шкварка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шкварок — Шкварок, -рка м. = шкварка. Желех. Так ю іспік, ізбив, що вже таке, ге шкварок. Драг. 284. Словник української мови Грінченка