шлюґ

шлюґ 1. недокурок (ст): Коло вікна сиділи хлопці, нахилені над пивом. Усі курили, навіть малий Стефко Пурцель. Бенькарт не вмів курити, але рвався до шлюґів (Тарнавський З.)|| = бомок

2. втягування тютюнового диму під час куріння; затяжка (ст)

◊ шлю́ґа дава́ти під час куріння втягати дим глибоко в легені й видихати його “кільцями” (ст)