шніт

шніт (шнит) вул. 1. удар ножем (ст)|| = зец

2. рана (ст)

3. діра (ст)

4. = шни́та

5. неповний кухоль пива; склянка пива (ст): – Може, на дорогу вип'єш один шніт? Я ставлю. – Ні, дякую. – Добре робиш, що не хочеш. Цей фіякерський, хоч шляхетний напій смакував би тобі досить проблематично (Нижанківський)|| = гальба

6. кусень хліба (ст)

7. футб. вид удару (ст): 3 долішніми “шнітами”, або “щурами”, не йшло йому так гладко – був трохи задовгий (Керницький)