1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

шпурити

шпу́рити різко, із силою кидати; шпурляти (речі)(м, ср, ст): Не шпурай так речі до шафи, бо я ти як шпурну, будеш до завтра складати (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпурити — див. кидати Словник синонімів Вусика
  2. шпурити — ШПУ́РИТИ див. шпуря́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. шпурити — шпу́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. шпурити — див. шпуряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпурити — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. шпурити — ШПУ́РИТИ див. шпуря́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. шпурити — Шпурити см. шпурляти. Словник української мови Грінченка