шустка
шу́стка = шу́стак: Кінчався сезон, мулярі діставали останню виплату й чекали до весни. Дехто брався до іншого фаху, робив малу столярку, латав сусідам черевики, дехто пиячив, а дехто таки пропивав останню шустку і потім лазив по знайомих позичати на цигарки (Тарнавський З.)
◊ ді́вка, ва́рта шу́сткі → дівка
◊ роби́ти шу́стку заробляти гроші (ст): Під час демонстраційного походу, коли поліція людей розганяла карабінами, між маршуючими крутилися якісь типи, що були краще одягнені. Шепнувши тут і там кілька слів, крикнувши якесь гостре гасло проти поліції, самі вони зникали, а люди падали, як мухи, під поліційними палками або просто гинули від куль поліції, що була вже роз'юшена. Хтось робив шустку на людській крові (Тарнавський З.)
◊ як шу́стка гарно, зі смаком (перев. про зовнішність)(ср, ст): Хлопець як шустка! А вчора, як прийшов вечором, виглядав як обідранець в цій ватянці і повстянках (Лисяк)
Значення в інших словниках
- шустка — Ші́стка, шу́стка: — австрійські десять центів (копійок) [XI] — дрібна монета, шість (згодом 10) крейцерів австрійської валюти [1] — монета, раніше 6, потім 10 австрійських крейцерів [13] — шість (згодом десять) австрійських крейцарів [15] — див. Словник з творів Івана Франка
- шустка — Шу́стка. Дрібна монета, шістка. Не покине тебе [коршмар] в пригоді. Все поратує яким крейцаром. Правда, він казав собі платити за пожички по п'ять шусток на тиждень від кождої десятки. Але се єму не брали за зле (Товариш, 1908, 121) // порівн. пол. Українська літературна мова на Буковині