іменини

імени́ни:

ли́ти як на імени́нахлити

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іменини — День пам'яті святого, ім'я якого носить християнин; заст. тезоімеництво Словник церковно-обрядової термінології
  2. іменини — Менини, річниця, роковини, ювілей Фразеологічні синоніми: день ангела; день народження; день повноліття; кругла дата; річниця з дня народження Словник синонімів Вусика
  3. іменини — [імеининие] -нин Орфоепічний словник української мови
  4. іменини — Народини Словник чужослів Павло Штепа
  5. іменини — імени́ни множинний іменник Орфографічний словник української мови
  6. іменини — -нин, мн. 1》 У православних і католиків – особисте свято кого-небудь, що припадає на день, у який церква відзначає пам'ять однойменного святого. 2》 Річниця від дня народження кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. іменини — як до царя́ на імени́ни, зі сл. іти́, бі́гти і под. Дуже, поспішаючи. — Куди це він летить, як до царя на іменини? (Сл. Ужченків). Фразеологічний словник української мови
  8. іменини — ІМЕНИ́НИ (особисте свято кого-небудь, що припадає на день, у який церква відзначає пам'ять однойменного святого); ТЕЗОІМЕНИ́ТСТВО (перев. в осіб царської сім'ї). 17-го вересня! Свято Софії, Віри, Надежди і Любові. Словник синонімів української мови
  9. іменини — Імени́ни, -нин, -ни́нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. іменини — ІМЕНИ́НИ, нин, мн. 1. У православних і католиків — особисте свято кого-небудь, що припадає на день, у який церква відзначає пам’ять однойменного святого. Словник української мови в 11 томах
  11. іменини — Іменини, -ни́н ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького. Рудч. Ск. II. 203. Словник української мови Грінченка