інтруз

інтру́з 1. непрошена особа (ст)

2. вул. нишпорка, поліційний донощик (ст): На мене зробили враження приналежности до спеціяльної категорії “шпіцлів”. Та й вони самі не дуже скривались із тим, що обсервують наше товариство. Тож не дуже приємно було нам сидіти під постійним обсерваційним оком нахабних інтрузів, і я запропонував перейти до іншого ресторану (Тарнавський О.)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтруз — Улізливець, нахаба, див. фактотум Словник чужослів Павло Штепа