ґаці

ґа́ці (ґа́чі) 1. спідня білизна; підштанці (м, ср, ст): Старий Маринчин тільки вночі виходив, коли дзвонили льокатори, що не мали власних ключів. Варґаняв, воркотів, нарікав, кляв, але ліз по сходах угору, плутаючись на тороках довгих ґаців (Тарнавський З.)

2. ірон., жарт. штани (перев. старі)(ср, ст)|| = бікси

◊ де́ртися як старі́ ґа́ці (ґа́чі) ірон. погано або надто голосно співати (перев. у хорі, ансамблі тощо)(ср, ст)||дертися як старе простирадло, дертися як старе пшисцірадло

●сра́ні ґа́ці (лайка) (Лучук)