ґранатовий

ґранато́вий 1. темно-синій (ср, ст): Трохи змерзла в свому тонкому ґранатовому плащі з сельскіновим коміром, але не зважала на це (Ярославська)

◊ ґранато́вий розпач велика розпука, відчай (ср, ст): Сьогодні з перспективи часу дивимося на ті справи спокійно й трактуємо їх “на весе́ло”. Але тоді був “ґранато́вий розпач” для мене, доброго “латиніста”, одержати з латини “цісарську” ноту (Домбровський); Ґранато́вий розпач мене бере, як дивлюся, шо сі діє в цему світі (Авторка)

2. поліціянт (ст)|| = ґліна