братик

Тка, ч.

1. злоч. Звертання до свого.

2. Представник злочинного угруповання. Ну де ж ви бачили «братків», які в чаті такою хуйньою займаються?? (Інтернет).

3. Негативна характеристика будь-якого хлопця або чоловіка, зазвичай зі злочинним підтекстом. Братки ви грьобані!! (Інтернет).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. братик — бра́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. братик — -а, ч. Зменш.-пестл. до брат 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. братик — БРА́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до брат 1. Як приїхав братик Та до сестриці в гості, Та поставив кониченька Та на довгім помості (з народної пісні); Ані братика я, Ні сестрички не знала, Меж чужими зросла, І зросла – не кохалась (Т. Шевченко); Мені б бодай одну сестричку або братика (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах
  4. братик — див. брат Словник синонімів Вусика
  5. братик — БРА́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до брат 1. Як приїхав братик Та до сестриці в гості. Та поставив кониченька Та на довгім помості (Укр.. лір. пісні, 1958, 441); Ані братика я. Ні сестрички не знала. Меж чужими зросла, І зросла — не кохалась (Шевч., II, 1963, 8). Словник української мови в 11 томах