братик

Значення в інших словниках

1. братик — бра́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. братик — БРА́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до брат 1. Як приїхав братик Та до сестриці в гості, Та поставив кониченька Та на довгім помості (з народної пісні); Ані братика я, Ні сестрички не знала, Меж чужими зросла, І зросла – не кохалась (Т. Шевченко); Мені б бодай одну сестричку або братика (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах
3. братик — Тка, ч. 1. злоч. Звертання до свого. 2. Представник злочинного угруповання. Ну де ж ви бачили «братків», які в чаті такою хуйньою займаються?? (Інтернет). 3. Негативна характеристика будь-якого хлопця або чоловіка, зазвичай зі злочинним підтекстом. Братки ви грьобані!! (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
4. братик — див. брат Словник синонімів Вусика
5. братик — БРА́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до брат 1. Як приїхав братик Та до сестриці в гості. Та поставив кониченька Та на довгім помості (Укр.. лір. пісні, 1958, 441); Ані братика я. Ні сестрички не знала. Меж чужими зросла, І зросла — не кохалась (Шевч., II, 1963, 8). Словник української мови в 11 томах