брат

-а, ч.

1》 Кожний із синів стосовно до інших дітей того ж батька або матері.

Брат у перших — син дядька або тітки.

Брат у других — син двоюрідного дядька або тітки.

Двоюрідний брат — те саме, що Брат у перших.

Ваш брат — ти або ви і подібні.

Молочний брат — син годівниці стосовно до чужих дітей, яких вона годує.

2》 Близька, своя людина; однодумець, друг.

|| Співвітчизник.

3》 тільки одн., у кличній формі: брате, брат. Фамільярне або дружнє звертання до сторонньої особи чоловічої статі.

4》 Член релігійного братства; чернець.

|| заст. Про всяку людину стосовно до іншої; ближній.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брат — адресувати братові – адресувати на брата Загальновживане дієслово адресувати увійшло в широкий обіг порівняно недавно – наприкінці ХІХ сторіччя, виявивши при цьому синтаксичну властивість керувати аж двома синонімічними словоформами, а саме... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. брат — брат іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. брат — А. 1. Сполучається з прізвищем: а) при слові брати іншомовні прізвища ставляться у формі однини: брати Грімм (чеські, польські та інші слов’янські прізвища мають у такій позиції форму множини: брати Гавранеки, брати Пшепюрські)... Літературне слововживання
  4. брат — (рідний) братунь, братуха, братуньо, братусь, братко, братонько; (ідейний) друг, побратим, однодумець, спільник, партнер, (у братстві) братчик; (манастирський) чернець; УР. як ім. ближній. Словник синонімів Караванського
  5. брат — див. братчик Словник церковно-обрядової термінології
  6. брат — [брат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. брати, -т'іў два братие Орфоепічний словник української мови
  7. брат — (москвин) псубрат Словник чужослів Павло Штепа
  8. брат — БРАТ, а, ч. 1. Кожний із синів стосовно інших дітей того ж батька та (або) матері. Випроводжала сестра свого брата (Т. Шевченко); [Андрій:] Тобі ж він у всякім разі брат по батькові (Леся Українка); Вона [Олюся] не мала подруг .. Брат був її душею (В. Словник української мови у 20 томах
  9. брат — Брат — братом, а бриндзя за гроші. Не мішаймо свояцтва до ніякої грошевої справи. Бриндзя — сир зладжений на перехованця. Брат собі рад, а сестра собі несла. Кожен дбає про себе. Любімся як брати, а рахуймося, як жиди. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. брат — Братан, братець, братечко, братик, братік, братічок, братко, браток, братонько, браточок, братуга, братуня, братуньо, братусик, братусь, братуха, братчик, побратим, побратимчик Фразеологічні синоніми: ваш брат; названий брат; наречений брат; наш брат... Словник синонімів Вусика
  11. брат — ваш брат. Ти, ви і подібні до тебе, до вас. — Тепер, сину, небезпечно по тих неверситетах (університетах), — каже мати,— ганяють вашого брата; кажуть, з учених все лихо встає… (Панас Мирний); — Що ж це за перелітні птахи такі? — спитав Микола .. Фразеологічний словник української мови
  12. брат — ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев. Словник синонімів української мови
  13. брат — Брат, бра́та, -тові, на -тові і на -ті, бра́те! брати́, -ті́в, -та́м, кл. брати́ і брато́ве! Два (три) брати́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. брат — БРАТ, а, ч. 1. Кожний із синів по відношенню до інших дітей того ж батька або матері. Випроводжала сестра свого брата (Шевч., II, 1953, 42); [Андрій:] Тобі ж він у всякім разі брат по батькові (Л. Укр., III, 1952, 719); *Образно. Словник української мови в 11 томах