брат
БРАТ, а, ч.
1. Кожний із синів стосовно інших дітей того ж батька та (або) матері.
Випроводжала сестра свого брата (Т. Шевченко);
[Андрій:] Тобі ж він у всякім разі брат по батькові (Леся Українка);
Вона [Олюся] не мала подруг .. Брат був її душею (В. Підмогильний);
* Образно. – Дякую за добре слово. Розум – це рідний брат таланту (Василь Шевчук);
* У порівн. Покохав Андрій Семена, як рідного брата (М. Коцюбинський).
2. Близька, своя людина; однодумець, друг.
В нас людина для людини брат (В. Сосюра);
// Будь-яка людина відносно іншої; ближній.
[Неофіт-раб:] А се ж не гріх – голодних об'їдати і голих обдирати? І кого ж? Своїх братів, працівників, рабів... (Леся Українка);
// Співвітчизник.
Наш отаман Гамалія .. Забрав хлопців та й поїхав По морю гуляти.., Слави добувати, Із турецької неволі Братів визволяти (Т. Шевченко);
О, люде мій бідний, моя ти родино, Брати мої вбогі, закуті в кайдани! Палають страшні, незагойнії рани На лоні у тебе, моя Україно! (Леся Українка).
3. тільки одн., у звертанні: бра́те, брат. Дружнє або фамільярне звертання до сторонньої особи чоловічої статі.
Слухай, брате, та научай Своїх малих діток (Т. Шевченко);
Ревнощі – це, брат, така штука, що з чоловіка може звіра зробити! (А. Головко);
Чуєш, брате мій, товаришу мій, відлітають в сірій мряці журавлі у вирій (Б. Лепкий).
4. Член чоловічого релігійного братства; чернець.
– Велике дійство вчинено у нашому монастирі, братіє, – проголосив ігумен, а Полікарп схвально почав прикивувати. – Наш брат Агапіт чудо сотворив, і це навіки йому запишеться (Валерій Шевчук);
Знову в дальніх печерах трепетне полум'я осяває чорний силует ченця, знову дзвін скликає братів на молитву (з газ.).
5. бібл. Член духовної християнської спільноти; християнин.
А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель [Ісус Христос], а ви всі брати (Біблія. Пер. І. Огієнка);
[Кембль:] Ми всі брати і сестри по Христу, і всім повинна просто “ти” казати, хоч би й самому королеві (Леся Українка).
(1) Брати́ по се́рцю й кро́ві – люди, народи, пов'язані спільністю походження, інтересів і т. ін.
Братів по серцю і по крові Вітали кличі тут гучні, Як уїздив Богдан-Зиновій Сюди на білому коні (М. Рильський);
(2) Брат у дру́гих <�Трою́рідний брат> – син двоюрідного дядька або тітки.
А ваш брат у других, чи здоровий він з молодою жінкою? (Марко Вовчок);
Тісно за столом, жарко, .. зібралася майже вся рідня: пашіють поруч господаря обгорілими обличчями брати його двоюрідні та троюрідні, .. весело цебенять родички різних ступенів (О. Гончар);
– Мій брат троюрідний Варфоломій купує для мене землю в Каневі, – почав [Т. Шевченко] неквапно бесіду (Василь Шевчук);
(3) Брат у пе́рших <�Двою́рідний брат> – син дядька або тітки.
До Лемішки заїхав .. брат у перших із жінкою (І. Нечуй-Левицький);
Мирон Підіпригора схожий на свого двоюрідного брата Василя (М. Стельмах);
(4) Горілча́ний брат, жарт. – особа, з якою п'ють горілку; товариш по чарці.
Але більшість козаків, прогулявши кілька день, зраджувала своїх горілчаних братів і .. потроху заощаджувала і нагромаджувала здобуте шаблею (З. Тулуб);
(5) Зве́дений брат – син мачухи або вітчима.
“Милий мій, милий”, – шепче вона зараз тільки дрожем уст і надивляється на таке мужнє і таке по-дитячому одверте обличчя зведеного брата (М. Стельмах);
(6) Моло́чний брат – син годувальниці відносно чужих дітей, яких вона годувала груддю, або вигодувана дитина відносно сина годувальниці.
У дитинстві у мене був чудовий захисник – мій друг і молочний брат Сашко (із журн.);
(7) Назва́ний (нарече́ний) брат – той, з ким побратався хто-небудь.
Один тілько брат названий Оставсь на всім світі (Т. Шевченко);
Невеличка хата сторожа побудована заходом В. Г. Шевченка, нареченого брата поета (М. Коцюбинський);
(8) Хреще́ний брат – той, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір.
Це був Данило Терпило, син трипільського багатого селянина, хрещений брат Гузя (Ф. Бурлака).
◇ (9) Ваш брат – ти, ви і подібні до тебе, до вас.
– Тепер, сину, небезпечно по тих неверситетах [університетах], – каже мати, – ганяють вашого брата; кажуть, з учених все лихо встає... (Панас Мирний);
– Що ж це за перелітні птахи такі? – спитав Микола .. – Та з вашого ж брата, з фабзавучників (Д. Ткач);
(10) [І] чо́ртові не брат – дуже сміливий, незалежний у діях, вчинках і т. ін.
Там грудь сильніша од гармат, .. Там рицар – всякий парубійка, Козак там чортові не брат (І. Котляревський);
(11) Ї́хній брат – вони і подібні до них.
[2-а жінка:] А нащо вона [одежа] йому? За Дніпро передасться – там ляхи багато набрали для їхнього брата (Панас Мирний);
(12) Ме́нший брат <�Ме́нші брати́>:
а) (перев. мн.) усі живі істоти стосовно людини; протилежне старший брат.
Сучасне суспільство взяло на себе відповідальність про захист наших менших братів (із журн.);
б) (ірон.) український народ та інші народи колишнього Радянського Союзу відносно росіян.
Здобувши незалежність, українці врешті позбулися нав'язаного нам менталітету менших братів (із журн.);
(13) На бра́та – для кожного, кожному.
Чи обійдемось з одежею? На брата – ковдра, дощовик, куртка, решта на собі. Досить! (Ю. Смолич);
Не багато вийшло на брата, а по півлітра спожили (В. Міняйло);
(14) Наш брат:
а) ми, я і подібні до нас, до мене або не такий, не ми.
– О, невже такий жіночий рід спокусив хоч раз запорожця? – Ой-ой-ой, пане гетьмане! Та ще й як! І не диво-бо: Адам був чоловік не нашого брата, та й той спіткнувсь на Єву (П. Куліш);
Подивився [дід] на Трохима, похитав головою й сказав: – От так наш брат погибає (В. Винниченко);
– Іноді, бувало, по вісімнадцять годин з цеху не виходили. Здоров'я не підводило, спеку .. витерплювали, може, тому, що організм у нашого брата, металурга, жаростійкий, звичайний до будь-яких температур (О. Гончар);
– Перевіряй себе кожної години .. Самоконтроль, Антоне, підстьобує нашого брата (А. Хорунжий);
б) людина, близька думками, поглядами, переконаннями.
[Солдат:] А хто такий єсть Дудка, щоб ми за його [нього] в огонь ішли? Ледащо! Офіцеришка паршивий, та ще до того п'яниця й шалапуга на цілий світ! А [він] .. – наш брат! (Я. Мамонтов);
Ні (ані́) сват ні (ані́) брат див. сват¹;
[Сам (і)] чорт не брат (за бра́та) див. чорт;
(15) Само́му чо́рту брат [і сват] – дуже грізний, підступний, жорстокий.
– Сидить там .. клятий супостат – самому чорту брат і сват! – А що воно таке за птиця? – Стара трухлява печериця. Війну роздмухати береться (В. Іванович);
(16) Свій брат – людина, однакова з ким-небудь за становищем, світоглядом і т. ін.; однодумець.
– Та се не Січ: тут тобі гетьман не свій брат! (П. Куліш);
Перше “карав” [Чіпка] тільки пана та єврея, а то вже став “одбирати своє” й у свого брата, заможного козака (Панас Мирний);
(17) Ста́рший брат:
а) людина стосовно всього живого на землі; протилежне менший брат.
Люблю цих кузьок, пташок, цих маленьких несвідомих протестантів проти лицемір'я старшого брата свого – людини (В. Винниченко);
б) (ірон.) російський народ стосовно інших народів колишнього Радянського Союзу.
“Вкусити” росіянина .. особливо ревно стараються ті, хто ще вчора буквально захлинався, славлячи “старшого брата” (Б. Олійник);
(18) Як брат з сестро́ю, зі сл. жити, звікувати і т. ін. – дуже дружно, у злагоді.
– Поцілуй мене, Лисичко-сестричко, в самі уста, – просив їжак. – Адже ж ми вік звікували, як брат з сестрою (І. Франко);
Як брат із сестрою жили собі (П. Козланюк).
Значення в інших словниках
- брат — адресувати братові – адресувати на брата Загальновживане дієслово адресувати увійшло в широкий обіг порівняно недавно – наприкінці ХІХ сторіччя, виявивши при цьому синтаксичну властивість керувати аж двома синонімічними словоформами, а саме... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- брат — брат іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- брат — А. 1. Сполучається з прізвищем: а) при слові брати іншомовні прізвища ставляться у формі однини: брати Грімм (чеські, польські та інші слов’янські прізвища мають у такій позиції форму множини: брати Гавранеки, брати Пшепюрські)... Літературне слововживання
- брат — (рідний) братунь, братуха, братуньо, братусь, братко, братонько; (ідейний) друг, побратим, однодумець, спільник, партнер, (у братстві) братчик; (манастирський) чернець; УР. як ім. ближній. Словник синонімів Караванського
- брат — див. братчик Словник церковно-обрядової термінології
- брат — [брат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. брати, -т'іў два братие Орфоепічний словник української мови
- брат — -а, ч. 1》 Кожний із синів стосовно до інших дітей того ж батька або матері. Брат у перших — син дядька або тітки. Брат у других — син двоюрідного дядька або тітки. Двоюрідний брат — те саме, що Брат у перших. Ваш брат — ти або ви і подібні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брат — (москвин) псубрат Словник чужослів Павло Штепа
- брат — Брат — братом, а бриндзя за гроші. Не мішаймо свояцтва до ніякої грошевої справи. Бриндзя — сир зладжений на перехованця. Брат собі рад, а сестра собі несла. Кожен дбає про себе. Любімся як брати, а рахуймося, як жиди. Приповідки або українсько-народня філософія
- брат — Братан, братець, братечко, братик, братік, братічок, братко, браток, братонько, браточок, братуга, братуня, братуньо, братусик, братусь, братуха, братчик, побратим, побратимчик Фразеологічні синоніми: ваш брат; названий брат; наречений брат; наш брат... Словник синонімів Вусика
- брат — ваш брат. Ти, ви і подібні до тебе, до вас. — Тепер, сину, небезпечно по тих неверситетах (університетах), — каже мати,— ганяють вашого брата; кажуть, з учених все лихо встає… (Панас Мирний); — Що ж це за перелітні птахи такі? — спитав Микола .. Фразеологічний словник української мови
- брат — ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев. Словник синонімів української мови
- брат — Брат, бра́та, -тові, на -тові і на -ті, бра́те! брати́, -ті́в, -та́м, кл. брати́ і брато́ве! Два (три) брати́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- брат — БРАТ, а, ч. 1. Кожний із синів по відношенню до інших дітей того ж батька або матері. Випроводжала сестра свого брата (Шевч., II, 1953, 42); [Андрій:] Тобі ж він у всякім разі брат по батькові (Л. Укр., III, 1952, 719); *Образно. Словник української мови в 11 томах