брат

БРАТ, а, ч.

1. Кожний із синів по відношенню до інших дітей того ж батька або матері.

Випроводжала сестра свого брата (Шевч., II, 1953, 42);

[Андрій:] Тобі ж він у всякім разі брат по батькові (Л. Укр., III, 1952, 719);

*Образно. До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів (Бажан, І, 1946, 115);

*У порівн. Покохав Андрій Семена, як рідного брата (Коцюб., І, 1955, 447).

Брат у пе́рших — син дядька або тітки.

До Лемішки заїхав.. брат у перших із жінкою (Н.-Лев., І, 1956, 189);

Брат у дру́гих — син двоюрідного дядька або тітки.

А ваш брат у других, чи здоровий він з молодою жінкою? (Вовчок, І, 1955, 244);

Двою́рідний брат — те саме, що Брат у пе́рших.

Мирон Підіпригора схожий на свого двоюрідного брата Василя (Стельмах, II, 1962, 13);

Моло́чний брат — син годівниці по відношенню до чужих дітей, яких вона годує;

Трою́рідний брат — те саме, що Брат у дру́гих.

Ваш брат — ти або ви і подібні.

[Горлов:] Я вашого брата [кореспондентів] люблю, поважаю (Корн., II, 1955, 10);

На бра́та — на кожного.

Панкратов.. читав список необхідних для подорожі речей.. — В середньому по дев’ять кіло на брата (Донч., II, 1956, 28);

Наш брат — ми, я і подібні до нас, до мене.

Дякую.. за обидва збірники: це такий багатий, інтересний матеріал, особливо для нашого брата — белетриста (Коцюб., III, 1956, 344);

Свій брат — подібний або подібні до кого-небудь.

Час від часу шумів шинелями і свій брат, відпущений, видно, також до 24.00 (Гончар, Дорога.., 1953, 30).

2. Близька, своя людина; однодумець, друг.

Ми на путі зметем усі загати, щоб на землі замовкнув гул гармат, бо на чолі в нас партія крилата, бо в нас людина для людини брат (Сос., Щастя.., 1962, 31);

// Співвітчизник.

Наш отаман Гамалія.. Забрав хлопців та й поїхав По морю гуляти… Слави добувати. Із турецької неволі Братів визволяти (Шевч., І, 1951, 203);

О, люде мій бідний, моя ти родино, Брати мої вбогі, закуті в кайдани! Палають страшні, незагойнії рани На лоні у тебе, моя Україно! (Л. Укр., І, 1951, 74).

3. тільки одн., у кличній формі: бра́те, брат. Фамільярне або дружнє звертання до сторонньої особи чоловічої статі.

Слухай, брате, та научай Своїх малих діток (Шевч., II, 1953, 45);

Ревнощі — це, брат, така штука, що з чоловіка може звіра зробити! (Головко, II, 1957, 114).

4. Член релігійного братства; чернець.

[Кембль:] Ми всі брати і сестри по Христу, і всім повинна просто "ти" казати, хоч би й самому королеві (Л. Укр., III, 1952, 22);

// заст. Про всяку людину по відношенню до іншої; ближній.

[Неофіт-раб:] А се ж не гріх — голодних об’їдати і голих обдирати? і кого ж? своїх братів, працівників, рабів… (Л. Укр., II, 1951, 230).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брат — адресувати братові – адресувати на брата Загальновживане дієслово адресувати увійшло в широкий обіг порівняно недавно – наприкінці ХІХ сторіччя, виявивши при цьому синтаксичну властивість керувати аж двома синонімічними словоформами, а саме... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. брат — брат іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. брат — А. 1. Сполучається з прізвищем: а) при слові брати іншомовні прізвища ставляться у формі однини: брати Грімм (чеські, польські та інші слов’янські прізвища мають у такій позиції форму множини: брати Гавранеки, брати Пшепюрські)... Літературне слововживання
  4. брат — (рідний) братунь, братуха, братуньо, братусь, братко, братонько; (ідейний) друг, побратим, однодумець, спільник, партнер, (у братстві) братчик; (манастирський) чернець; УР. як ім. ближній. Словник синонімів Караванського
  5. брат — див. братчик Словник церковно-обрядової термінології
  6. брат — [брат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. брати, -т'іў два братие Орфоепічний словник української мови
  7. брат — -а, ч. 1》 Кожний із синів стосовно до інших дітей того ж батька або матері. Брат у перших — син дядька або тітки. Брат у других — син двоюрідного дядька або тітки. Двоюрідний брат — те саме, що Брат у перших. Ваш брат — ти або ви і подібні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. брат — (москвин) псубрат Словник чужослів Павло Штепа
  9. брат — БРАТ, а, ч. 1. Кожний із синів стосовно інших дітей того ж батька та (або) матері. Випроводжала сестра свого брата (Т. Шевченко); [Андрій:] Тобі ж він у всякім разі брат по батькові (Леся Українка); Вона [Олюся] не мала подруг .. Брат був її душею (В. Словник української мови у 20 томах
  10. брат — Брат — братом, а бриндзя за гроші. Не мішаймо свояцтва до ніякої грошевої справи. Бриндзя — сир зладжений на перехованця. Брат собі рад, а сестра собі несла. Кожен дбає про себе. Любімся як брати, а рахуймося, як жиди. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. брат — Братан, братець, братечко, братик, братік, братічок, братко, браток, братонько, браточок, братуга, братуня, братуньо, братусик, братусь, братуха, братчик, побратим, побратимчик Фразеологічні синоніми: ваш брат; названий брат; наречений брат; наш брат... Словник синонімів Вусика
  12. брат — ваш брат. Ти, ви і подібні до тебе, до вас. — Тепер, сину, небезпечно по тих неверситетах (університетах), — каже мати,— ганяють вашого брата; кажуть, з учених все лихо встає… (Панас Мирний); — Що ж це за перелітні птахи такі? — спитав Микола .. Фразеологічний словник української мови
  13. брат — ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев. Словник синонімів української мови
  14. брат — Брат, бра́та, -тові, на -тові і на -ті, бра́те! брати́, -ті́в, -та́м, кл. брати́ і брато́ве! Два (три) брати́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)