брат

ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев. у боротьбі, боях); ПРИ́ЯТЕЛЬ, ДРУЖО́К розм., КУМ розм., КУМПА́Н діал. (людина, з якою склалися добрі, але не надто близькі стосунки). Можна вибрать друга і по духу брата. Та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко); Всі — вірні друзяки, що тайни не зрадять, Бо всі тут немов побратими (А. Кримський); — Давай, мабуть, лягати спати, дружище! А то мені треба вставати рано (А. Головко); Елдар сидів, зацьковано позираючи то на Тимка, то на двох босяків під грубкою. Він відчував, що ті люди недоброзичливо настроєні до його кунака, але не знав, як захистити його (Григорій Тютюнник); Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене (Словник Б. Грінченка); Для приятеля нового не цурайся старого (прислів'я); — А в мене є дружок. Теж вірші пише... — Дружок чи друг? — Друг! — гаряче ствердив Марат. — Справжній друг (С. Журахович); — Гей, куме! — гукає Хома до Романа Блаженка. — Ходіть-но до мене персиків їсти (О. Гончар); (Матрона:) Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік, а він ту з кумпаном (І. Франко). — Пор. 1. по́друга, 1. това́риш.

ЗЕМЛЯ́К (уродженець однієї з ким-небудь місцевості); КРАЯ́НИН, СПІВВІТЧИ́ЗНИК, БРАТ уроч., поет., КОМПАТРІО́Т заст. (щодо країни). Розмова полилася тихо та сумирно, як то водиться між хорошими земляками, а ще особливо полтавчанами (Григорій Тютюнник); Бачила тут одного нашого краянина і чула від нього цікаві для всіх нас вісті (Леся Українка); Білосніжно сяяв (корабель Дорошенка) під пальмами таких островів, де раніш нога його співвітчизників не ступала (О. Гончар); Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Леся Українка).

СОРА́ТНИК (людина, ідейно зв'язана з іншими людьми у спільній справі, боротьбі), ТОВА́РИШ, БРАТ, ПОБРАТИ́М, ПОМІЧНИ́К, СПОДВИ́ЖНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн. Бойові соратники; (Руфін:) Я думав, .. що я сам на цілий Рим і що мені товаришів немає для замислів моїх (Леся Українка); — А тепер, побратими мої милі, — сказав Андрусь, — розповідайте за чергою, хто за цей тиждень зазнав, видів або чув яку кривду-неправду (І. Франко); Шість років гриміли битви. Загинуло багато сподвижників Хмельницького — Данило Нечай, Кривоніс, Небаба (О. Довженко). — Пор. 1. сою́зник, спі́льник.

ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст.; БРАТ (член релігійного братства); ЗАТВО́РНИК (ЗАТВІ́РНИК) (той, хто не лишає своєї келії, не спілкується з людьми); СХИ́МНИК (той, хто прийняв схиму — найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві). Павло Гречаний про місяць нічого не второпав, а затямив так, що чернець — то звичайнісінький собі монах, який, як тільки появиться в Троянівці, то й настане кінець світу (Григорій Тютюнник); Маркерій мовчав, через плече з ненавистю поглядаючи на зжовклого занудливого ченчика (П. Загребельний); Ой ти сестро, здорова будь, а я іду в Божу путь черчиків шукати, гріхів сповідати (П. Чубинський); — Його дочка не вмерла, і старий проказував свої останні мислі тихому каптурникові, домініканцеві (О. Ільченко); Десь там у кляшторі За часу їдного Сповідав законник Панка молодого (С. Руданський); Капридінос став потайним чернечим агентом для приставки пляшок з усяким добром для чорноризців (І. Нечуй-Левицький); — Що ж, може, тебе у ченці постригти? — спитав раптом Хмельницький, розправляючи плечі і зводячи зір на Юрка. — Не було в моєму роду чорнорясників, ти перший будеш (Н. Рибак); Сплітки тут, сварки, заздрість. І ігумен дурень, і економ шахрай — і, послухаєш, кожен з "братів" злодій і розбійник (М. Коцюбинський); Батечки, скільки-то напастей і спокус зазнавали святі затворники від лукавих чортів, перевтілених і багатих вельмож з повними жменями золота й самоцвітів (П. Козланюк); В чорному, з білими хрестами, пройшов через цвинтар схимник, закритий до очей каптуром (П. Кочура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брат — адресувати братові – адресувати на брата Загальновживане дієслово адресувати увійшло в широкий обіг порівняно недавно – наприкінці ХІХ сторіччя, виявивши при цьому синтаксичну властивість керувати аж двома синонімічними словоформами, а саме... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. брат — брат іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. брат — А. 1. Сполучається з прізвищем: а) при слові брати іншомовні прізвища ставляться у формі однини: брати Грімм (чеські, польські та інші слов’янські прізвища мають у такій позиції форму множини: брати Гавранеки, брати Пшепюрські)... Літературне слововживання
  4. брат — (рідний) братунь, братуха, братуньо, братусь, братко, братонько; (ідейний) друг, побратим, однодумець, спільник, партнер, (у братстві) братчик; (манастирський) чернець; УР. як ім. ближній. Словник синонімів Караванського
  5. брат — див. братчик Словник церковно-обрядової термінології
  6. брат — [брат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. брати, -т'іў два братие Орфоепічний словник української мови
  7. брат — -а, ч. 1》 Кожний із синів стосовно до інших дітей того ж батька або матері. Брат у перших — син дядька або тітки. Брат у других — син двоюрідного дядька або тітки. Двоюрідний брат — те саме, що Брат у перших. Ваш брат — ти або ви і подібні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. брат — (москвин) псубрат Словник чужослів Павло Штепа
  9. брат — БРАТ, а, ч. 1. Кожний із синів стосовно інших дітей того ж батька та (або) матері. Випроводжала сестра свого брата (Т. Шевченко); [Андрій:] Тобі ж він у всякім разі брат по батькові (Леся Українка); Вона [Олюся] не мала подруг .. Брат був її душею (В. Словник української мови у 20 томах
  10. брат — Брат — братом, а бриндзя за гроші. Не мішаймо свояцтва до ніякої грошевої справи. Бриндзя — сир зладжений на перехованця. Брат собі рад, а сестра собі несла. Кожен дбає про себе. Любімся як брати, а рахуймося, як жиди. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. брат — Братан, братець, братечко, братик, братік, братічок, братко, браток, братонько, браточок, братуга, братуня, братуньо, братусик, братусь, братуха, братчик, побратим, побратимчик Фразеологічні синоніми: ваш брат; названий брат; наречений брат; наш брат... Словник синонімів Вусика
  12. брат — ваш брат. Ти, ви і подібні до тебе, до вас. — Тепер, сину, небезпечно по тих неверситетах (університетах), — каже мати,— ганяють вашого брата; кажуть, з учених все лихо встає… (Панас Мирний); — Що ж це за перелітні птахи такі? — спитав Микола .. Фразеологічний словник української мови
  13. брат — Брат, бра́та, -тові, на -тові і на -ті, бра́те! брати́, -ті́в, -та́м, кл. брати́ і брато́ве! Два (три) брати́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. брат — БРАТ, а, ч. 1. Кожний із синів по відношенню до інших дітей того ж батька або матері. Випроводжала сестра свого брата (Шевч., II, 1953, 42); [Андрій:] Тобі ж він у всякім разі брат по батькові (Л. Укр., III, 1952, 719); *Образно. Словник української мови в 11 томах