брати

бра́ти

беру, береш, недок.

1》 перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям.

У рот не брати чого — не їсти або не пити чого-небудь.

2》 перех. Набирати певну кількість чого-небудь.

3》 перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).

4》 перех. Збирати (гриби, ягоди і т. ін.).

5》 перех. Вибирати, рвати, виривати (коноплі, льон і т. ін.).

6》 перех. Здобувати, діставати.

|| Купувати.

|| Наступаючи, захоплювати, займати населений пункт, територію і т. ін.

7》 перех. Одержувати в користування.

8》 перех. Стягувати з кого-небудь, одержувати (податки, платню за роботу і т. ін.).

9》 перех. Позичати в когось.

10》 перех., перев. за що. Сприймати певним чином.

11》 перех. Вести, везти, нести з собою, забирати з собою, до себе.

12》 перех. Наймати на роботу.

13》 перех. Арештовувати, затримувати кого-небудь.

14》 перех., заст. Женитися на комусь (із кимось).

Брати рушники заст. — свататися.

Брати шлюб із ким , заст. — одружуватися.

15》 перех. і без додатка, діал. Приймати дитину під час пологів.

16》 неперех., тільки 3 ос., розм. Їсти наживку на гачку; ловитися на вудку (про рибу).

17》 неперех. і перех. Виконувати певну дію, роботу (про машину, знаряддя і т. ін.).

18》 перех. Додати важку ділянку шляху, перешкоду і т. ін.

19》 неперех., розм. Змінювати напрям руху, відхилятися від попереднього напряму; повертати.

20》 перех. Забирати, віднімати час, сили і т. ін.

21》 перех. Опановувати, охоплювати кого-небудь (про почуття, фізичний стан і т. ін.).

Дрімота бере — хочеться спати.

22》 неперех. Уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії або, частіше, як спонукальне слово при наказовому способі. Брати акорди. Брати відпустку. Брати приклад.

Брати верх (гору) над ким — чим — здобувати перевагу в чомусь; перемагати.

Брати в роботу кого — розправлятися з ким-небудь; лаяти, сварити когось за якусь провину.

Брати до уваги що — зважати на що-небудь, ураховувати щось.

Брати зобов'язання — зобов'язуватися що-небудь робити, виконувати; переймати на себе певний обов'язок.

Брати своє — а) виявляти свою перемогу; перемагати; б) діставати для себе яку-небудь користь; домагатися своєї мети.

Брати слово — зголошуватися виступати зі словом; виступати зі словом.

Брати участь у чому — бути учасником чого-небудь.

Наша бере! — Ми маємо перевагу, ми перемагаємо!

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брати — (часто із сл. із собою, переміщати щось) забирати, захоплювати, розм. прихоплювати, (рвати) вибирати. Словник синонімів Полюги
  2. брати — бра́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. брати — БРАТИ, ВЗЯТИ (УЗЯТИ) Сполучаються зі словами участь, до уваги, до відома, до серця. Літературне слововживання
  4. брати — Бра́ти. 1. Сприймати. Нехай кождий такі докори бере передовсім до себе — а певно, будеменьше бесіди про особисті ціли (Б., 1895, 73, 2); Ти можеш обмежитися на своїм ґрунті, бо мусиш; він вузький, але моє поле широке, безмежне... Українська літературна мова на Буковині
  5. брати — Хапати, схоплювати, ф. гарбати, цупити; (воду) набирати, черпати; (ягоди) збирати, рвати; (коноплі) вибирати, виривати; (силою) здобувати, захоплювати, відбирати... Словник синонімів Караванського
  6. брати — БРА́ТИ, беру́, бере́ш, недок. 1. кого, що. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Т. Шевченко); Сама брала [Харитя] серп і жала! (М. Коцюбинський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. брати — бра́ти: ◊ бра́ти <�бли́зько>... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. брати — Ані з собою брати, ані вдома лишати. Жартує чоловік, чи брати кудись з собою вредну жінку. Бере, як вола на роги. Дуже тяжко підіймає. Бери не плачем, а мечем. Здобувай щастя не сльозами, а боротьбою. Берися дружно, то не буде душно. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. брати — див. одружуватися; рвати; хапати; черпати Словник синонімів Вусика
  10. брати — (аж) ре́готи беру́ть кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер). ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха. Фразеологічний словник української мови
  11. брати — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  12. брати — Бра́ти, беру́, бере́ш, беру́ть; беручи́; брав, бра́ла, бра́ли; бра́вши; бери́, бері́м, бері́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. брати — БРА́ТИ, беру́, бере́ш, недок. 1. перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Шевч., II, 1953, 56); Сама брала [Харитя] серп і жала! (Коцюб., І, 1955, 15); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  14. брати — Брати, беру, -реш гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Мет. 31. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. Мет. 101. бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. Фр. Пр. 118. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. Словник української мови Грінченка