брати

БРА́ТИ, беру́, бере́ш, недок.

1. кого, що. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям.

Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Т. Шевченко);

Сама брала [Харитя] серп і жала! (М. Коцюбинський);

* Образно. А скільки в нас багатства і щастя золотого! Бери його рукою – не вибереш до дна (П. Тичина).

2. що. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).

Ставок під кригою в неволі І ополонка – воду брать (Т. Шевченко);

– Спасибі, дівчино, – каже [козак], – яка вода славна! Це з Дніпра берете? (Марко Вовчок).

3. що. Збирати (гриби, ягоди і т. ін.).

От ще б то їх [рижики] брала, та як же пішов дощ (Г. Квітка-Основ'яненко);

Хлопці цілими зграями приходили сюди з села, влітку – купатися, брати гриби та ягоди (С. Васильченко);

Приїздили сюди надовго, нерідко на ціле літо, .. готували на зиму соління і варення, брали гриби, рибалили (Ю. Щербак).

4. що. Вибирати, рвати, виривати (коноплі, льон і т. ін.).

Сина послала [мати] у Крим по сіль, а молоду невістку – в поле льон брать (з переказу);

Тепер Катря була і в будень дома – брала собі і людям плоскінь (А. Головко);

Дівчина брала при долині, Вибирала синьоокий льон (А. Малишко).

5. що і без дод. Здобувати або діставати що-небудь.

– Я .. додумався ось до чого: не можна просьбою – бери силою! (Панас Мирний);

[Жірондист:] Скажи мені, де ти береш отруту, що .. зумів мені всю душу отруїть? (Леся Українка);

// Купувати.

Брати квитки на поїзд;

// Наступаючи, захоплювати, займати населений пункт, територію і т. ін.; завойовувати.

Капітан Годя видав пропозицію дуже стратегічну, немов збирались брати Париж або Берлін (М. Грушевський);

У мене є дорослий брат, він брав колись Берлін (Н. Забіла);

Станцію Мандриківну брали разів три (з газ.).

6. що. Одержувати в користування.

Лан забрав собі кращі землі.., половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Не можна брати істину в оренду і сіяти на ній чортополох (Л. Костенко).

7. що і без дод. Одержувати, діставати або встановлювати (податки, платню за роботу, вартість чого-небудь і т. ін.).

– Та дівчина, що у мене була, п'ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі (Панас Мирний);

Напишіть мені про себе, де Ви служили, скільки брали і якої служби хотіли б (М. Коцюбинський);

Коли десь пачка цигарок коштувала сімнадцять копійок, то тут [у буфеті] брали .. тридцять п'ять (М. Хвильовий).

8. що. Позичати в когось.

Бере гроші на відробіток (Сл. Гр.).

9. що, за що. Сприймати певним чином.

[Аецій Панса:] Ти ж не бери всього вже так поважно.., в нього жарт одягнений, мов правда (Леся Українка);

Слова товаришеві він бере за жарт (С. Васильченко);

Андрій помалу .. устійнив, що .. вся ця ворохобна орда .. зовсім не та, за яку він її брав (І. Багряний).

10. кого, що. Вести, везти, нести або забирати з собою, до себе кого-, що-небудь.

– Торік я тебе брав на те полювання, то ти мусив бачити, як я справлявся... (Марко Вовчок);

Беремо з собою обід і обідаємо десь на скелях (М. Коцюбинський).

11. кого і без дод. Наймати на роботу.

– Нехай собі із другого села беруть [на жнива], а ми подивимося та підождемо (Панас Мирний).

12. кого. Арештовувати, затримувати кого-небудь.

Послали людей до Павлової хати Варку забрать. Знайшли її у хаті, у кутку, стали брати – вона одбивалася (Марко Вовчок);

[Матушка гуменя:] Беріть його! .. в'яжіть його! .. Він злодій, злодій.., украв добро наше (Панас Мирний);

Довго брали Хому і таки взяли, .. закували й укинули до в'язниці (В. Винниченко);

Міліціонери враз принишкли, подивились очікувально на голову райвиконкому: брати? не брати? (А. Дімаров).

13. кого і без дод., розм. Женитися на комусь.

– Може, думаєш брати її за себе? – Буду сватів слати в неділю (Марко Вовчок);

– Кажи справді: кого задумав брати? – допитується Христя (Панас Мирний);

– Нащо займаєш, коли не думаєш брати?.. – А пішла б за мене? – питав він (М. Коцюбинський);

– Ти мене зовсім не любиш, а хочеш, щоб я тебе брав (В. Винниченко).

14. кого і без дод., діал. Приймати дитину під час пологів.

– Чи такая баба брала – Щастя, долі не вгадала (П. Чубинський).

15. тільки 3 ос., розм. Ковтати наживку на гачку; ловитися на вудку (про рибу).

Опівночі добре беруть соми (з газ.).

16. що і без дод. Виконувати певну дію, роботу (про машину, знаряддя і т. ін.).

Жнемо собі; Грицько коней поганяє, машина добре бере (Панас Мирний);

Поле було рівним, косарки брали низькорослий хліб при самій землі (О. Гончар).

17. що. Долати важку ділянку шляху або яку-небудь перешкоду і т. ін.

Літак свій останній бере перевал (М. Бажан).

18. розм. Змінювати напрям руху, відхилятися від попереднього напряму; повертати.

Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися (М. Коцюбинський);

Як увійдеш, бери направо, третя кімната (А. Хижняк).

19. що. Забирати, віднімати (час, сили і т. ін.) у кого-небудь.

Когена чекаю завтра або позавтра [післязавтра], знов, певно, братиме у мене вільний час вечорами (М. Коцюбинський).

20. кого. Опановувати, охоплювати кого-небудь (про почуття, фізичний стан і т. ін.).

– Не звикну я ніколи жити в цій оселі... Журба мене бере (І. Нечуй-Левицький);

Йти ще було так далеко, що аж острах брав, чи зможе він таку відстань у такому стані подолати (І. Багряний);

Дiвчину аж досада бере: поїздки тiєї на два днi, тiльки документи здати та й назад, а вовтузнi, наче збирають тебе на острiв Дiксон (О. Гончар).

21. Уживається при дієсловах у знач. початку виконання дії або перев. як спонукальне слово при наказовому способі.

– Хто його зна, що й робити, хоч бери та переорюй все поле вдруге! (Леся Українка).

Бере́ / взяла́ (прийшла́) хіть див. хіть;

Бере́ (охо́плює) / взяла́ (охопи́ла) нетерпля́чка див. нетерпля́чка;

(1) Бра́ти / взя́ти ако́рд – натискаючи пальцями одночасно на кілька клавіш або вдаряючи по кількох струнах, викликати їх звучання.

Перестроївши струну сі на сі-бемоль, бере [поет] кілька акордів (В. Самійленко);

Підходить [Любов] до піаніно і бере скільки акордів, не сідаючи (Леся Українка);

На фортеп'яно взяли останній гучний акорд (Леся Українка);

(2) Бра́ти / взя́ти відпу́стку – мати встановлений законодавством дозвіл на певний період календарного року для відпочинку від роботи.

Довелось моїй дружині брати на роботі відпустку, щоб допомогти мені, доки я не знайшов лаборантки (з мемуарної літ.);

Гадав іноді взяти відпустку й податись кудись до сонячного моря (В. Підмогильний);

Я взяв відпустку й хочу присвятити її синові (Ю. Мушкетик);

– Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла (З. Тулуб);

(3) Бра́ти / взя́ти в обло́гу – оточувати з усіх боків військами.

Роком пізніше беруть в облогу [козаки] Чигирин, звільняють Корсунь, .. змушують Дорошенка зректися гетьманства (Г. Колісник);

На початку жовтня козацько-селянська армія взяла в облогу Львів і вже б от-от здобула його, та завдяки величезному викупу й небажанню Хмельницького руйнувати чудове місто Львів було врятовано (з наук. літ.);

(4) Бра́ти / взя́ти в при́мітку, заст. – примічати, помічати кого-, що-небудь.

Співає пташка, і ніхто Не взяв її в примітку! (М. Костомаров);

(5) Бра́ти / взя́ти в шенкелі́ – дуже стискати боки коня шенкелями.

Веди коня свого згори, Чи в шенкеля [шенкелі] бери – Ще будуть ранки й вечори Щасливої пори (Л. Первомайський);

(6) Бра́ти / взя́ти гало́пом (гало́п) – починати бігти або їхати навскач.

Розгарячений кінь уже бере галопом (М. Стельмах);

Миколин кінь відразу взяв галоп (Л. Смілянський);

Валка саней з веселим гомоном і свистом посунулася з двору, а на шляху взяла галопом і скоро зникла за хатами (В. Кучер);

(7) Бра́ти / взя́ти декре́тну відпу́стку – мати встановлений законодавством дозвіл на певний період для догляду за дитиною.

У Скандинавії, наприклад, сім'я вирішує, хто бере декретну відпустку для догляду за дитиною (із журн.);

Перед тим, як узяти декретну відпустку, Тетяна встигла вчетверте поспіль стати чемпіонкою Австрії (з газ.);

(8) Бра́ти / взя́ти до ві́дома – враховувати, усвідомлювати що-небудь.

Хтось бере до відома й справді замислюється, що є Хтось вищий, сильніший від нього – беззаперечний, легітимний і владний – і починає заздрити (із журн.);

(9) Бра́ти / взя́ти за́між [за се́бе] – одружуватися з ким-небудь, робити своєю дружиною (про чоловіка).

– Усім відомо, що дівчат, які слугували в замку, ніхто не бере заміж! (В. Малик);

Візьму заміж [дівчину] за себе (П. Чубинський);

(10) Бра́ти / взя́ти за осно́ву чого і без дод. – вважати що-небудь вихідним положенням.

У кожному сонячному календарі за основу беруть тропічний рік (з навч. літ.);

Іконописець за основу взяв прямокутну площину, у центрі якої розташував фігуру святого, а всі вільні місця виповнив іншими лапідарними елементами (із журн.);

(11) Бра́ти / взя́ти за пра́вило – завжди дотримуватися якого-небудь певного принципу.

Треба для себе брати за правило читати вечiрнi i ранiшнi молитви, i виконувати цю молитовну звичку, незважаючи на втому (з газ.);

Микола взяв за правило кожного ранку, перед тим, як вийти на маршрут, ще раз перевірити, оглянути машину (із журн.);

(12) Бра́ти / взя́ти зобов'я́зання – зобов'язуватися що-небудь робити, виконувати.

Я перший беру на себе зобов'язання йти шляхом Русова (І. Багмут);

Усі політичні сили можуть публічно взяти на себе зобов'язання перед виборцями (з газ.);

(13) Бра́ти / взя́ти на аборда́ж – атакувати способом абордажу (про судно, корабель).

Сиві й велетенські на зріст прадіди брали на абордаж ворожі кораблі (В. Кучер);

(14) Бра́ти / взя́ти на ви́ла – вилами заколювати, вбивати кого-небудь.

Про плями на Місяці кажуть, що то брат брата на вила взяв (О. Воропай);

(15) Бра́ти / взя́ти на замі́тку:

а) (кого і без дод.) брати кого-небудь під особливий нагляд; наглядати, спостерігати за кимсь.

– Но, но, ти не дуже, – загрожує йому поліцай, – візьму на замітку! Хіба я не знаю, чим ви дихаєте... (Ю. Яновський);

б) (що і без дод.) враховувати що-небудь.

Дуже вдячний за критику, буду брати на замітку, ще раз дякую (із журн.);

(16) Бра́ти / взя́ти на замо́к – замикати двері, ворота і т. ін.

Двері веранди, які вона сама брала на замок, тепер були розчиненими навстіж (В. Козаченко);

(17) Бра́ти / взя́ти на му́ки (на торту́ри) кого – мучити, катувати кого-небудь.

– Хоть мене на муки тут беріть.., коли на моїм цілім обійстю ринський готівкою знайдеться! (І. Франко);

Святу людину без роду і племені, бродягу, що видався підозрілим візантійським властям, заарештували, кинули в тюрму і взяли на тортури, але цим не добились від нього потрібних про себе відомостей (з публіц. літ.);

(18) Бра́ти / взя́ти на пере́в'яз що – підтримувати пов'язкою (перев. хвору, поранену руку).

З цепом ішов і порубаний Фіалек. Ліву .. руку він взяв на перев'яз (Ю. Смолич);

(19) Бра́ти / взя́ти на переля́к – лякати, перелякати кого-небудь.

– Та не кричи так..: ще хтось почує, – раптом злякався Левко і подивився навкруги. – То я тебе хотів узяти на переляк... (М. Стельмах);

(20) Бра́ти / взя́ти на пору́ки кого – відповідати за умовне звільнення кого-небудь з-під варти; ручатися за когось.

Я беру князя Ігоря на поруки, Чилбуку! Він поранений і потребує лікування та догляду (В. Малик);

Вранці Оленчук з'явився в штаб і без довгих пояснень заявив Килигеєві, що згоден взяти капітана Дьяконова на поруки (О. Гончар);

(21) Бра́ти / взя́ти [на се́бе] відповіда́льність – відповідати за кого-, що-небудь.

Ніхто не хотів брати на себе відповідальності й дати наказ розвантажувати ешелон (Б. Антоненко-Давидович);

За великим рахунком жінці треба не вірші читати, а полегшувати її життя. Ти здатний взяти на себе відповідальність за неї? (Є. Кононенко);

(22) Бра́ти / взя́ти но́ту:

а) відтворювати той чи інший звук голосом або на музичному інструменті.

Залізний .. брав безнастанно ту ж саму ноту (В. Еллан-Блакитний);

– Браво, Козловський! – гукнув йому хтось згори. Він ще вищу взяв ноту (Ю. Яновський);

б) видавати певні музичні звуки.

Сходи мали ще й ту особливість, що нижня частина їх під час сходження брала усі ноти нижньої октави, а верхня – верхні (О. Чорногуз);

(23) Бра́ти / взя́ти о́пит, заст. – допитуючи кого-небудь, дізнаватися про когось, щось.

[Тиміш:] Ти з мене будеш .. опити брати, куди я гроші подів? (М. Кропивницький);

Ой заплакала мати, ідучи до хати, Що не можна за сина й опиту взяти (з народної пісні);

(24) Бра́ти / взя́ти під ва́рту (під аре́шт) кого – позбавляти кого-небудь свободи на певний час; заарештовувати.

Я не знав, за віщо мене беруть під арешт (Ю. Мушкетик);

Коли влада дозволяє собі заарештовувати людину та брати її під варту без висунення обґрунтованих звинувачень, це означає, що ніхто не може відчувати себе в безпеці (з публіц. літ.);

[Старшина:] Візьми ти Олексу зараз під арест [арешт], у мене коні на тій неділі покрадені (І. Карпенко-Карий);

Килигей наказав взяти офіцера під варту (О. Гончар);

(25) Бра́ти / взя́ти під козиро́к – вітати по-військовому, прикладаючи руку до козирка.

Порівнявшись з капітаном, вони [солдати] трахкали ногами, брали під козирок (С. Добровольський);

Ігор узяв під козирок і, клацнувши закаблуками, вийшов на привокзальну площу (І. Багмут);

Коли на територію рибкомбінату заїжджала міліцейська машина, охоронці прокидалися, щоб виструнчитися і взяти під козирок (із журн.);

(26) Бра́ти / взя́ти (поста́вити) під сідло́ – використовувати для верхової їзди, зробити верховим (перев. коня).

Антонович перейшов на грізний тон, – від сьогодні наказую: вам, як старшині, на пост не ставати. Коня під сідло взяти собі найкращого (О. Гончар);

(27) Бра́ти / взя́ти при́да́не за ким – одружившись, ставати співвласником майна, грошей нареченої.

Ломицький .. не схотів брати за Марусею приданого ані шага! (І. Нечуй-Левицький);

– Візьмеш придане за жінкою. А як не візьмеш, видереш (М. Стельмах);

(28) Бра́ти / взя́ти приз – мати нагороду, добуваючи перемогу в змаганнях, конкурсах і т. ін.

Колись, маєш пам’ятати, ще в університетські часи мої пейзажі на студентських виставках брали призи (із журн.);

[Хламушка:] Вона ж усі призи взяла (І. Кочерга);

(29) Бра́ти / взя́ти про́бу чого і без дод.:

а) визначати склад, якість, властивість і т. ін. чого-небудь.

Повільно проходжувався він [покупець] між величезних барил, брав пробу, нюхав (З. Тулуб);

Оскільки я більше знаю про свої поля, то можу точно вказати пробозбирачам, де їм взяти проби ґрунту (із журн.);

Брати пробу сталі;

б) куштувати, пробувати їжу на смак перев. для встановлення її придатності до споживання