брати

Ані з собою брати, ані вдома лишати.

Жартує чоловік, чи брати кудись з собою вредну жінку.

Бере, як вола на роги.

Дуже тяжко підіймає.

Бери не плачем, а мечем.

Здобувай щастя не сльозами, а боротьбою.

Берися дружно, то не буде душно.

Якщо працювати дружно гуртом, то нікому не буде важко.

За все береться, та не все удається.

Починає робити відразу багато справ і нічого не доводить до кінця.

Купець бере торгом, піп горлом, а мужик горбом.

Купець заробляє на життя торгівлею, піп — проповідями, а селянин тяжко працює на них.

Легко брати, а трудно віддати.

Легко позичати, але тяжко повертати борг.

Бере на зелений овес.

Позичає на збіжжя, що ще й не жате, або й не сіяне.

Бери, Даниле, хоч тобі не миле.

Хоч нерадо, але мусиш прийняти.

Бере, як бик на роги.

Набрав дуже багато тяжкої роботи. Давно усю тяжку роботу робили биками, і бики тягли рогами, а не плечима.

Бери, Гавриле, що другі не з'їли.

Хоч не любиш, але мусиш брати те, що лишилося.

Бери, дідьдку, що твоє.

Коли умре лукава людина, або пропаде непотрібна річ.

Бери собі, синку, і свинку, аби тобі мила була.

Говорили батьки синові, що сватав дівчину не ту, що вони хотіли.

Бери, чорте, груш, а мене не руш.

Говорять напасному чоловікові, щоб його позбутися.

Вже я брав би, щоб тільки хто дав би.

Говорив чоловік, що утратив кредит.

Від брання ще ніхто не збіднів, але спітнів.

Від тяжкого побиття виступає піт. Глум з побитого.

За битого двох небитих дають, тай то ще не беруть.

Давно педагоги дуже суворо карали за незнання лекції, тому кожен, що добився вищого становища, не раз був тяжко тілесно покараний. Битий-виучений, а небитий — ще невчений і треба багато намозолитися з ним, аби його навчити.

Від злого давця, бери і капця.

Від лихого довжника бери, що можеш.

І Бог не бере, як нема.

Того що нема, ніщо й брати.

Легше брати, як віддавати.

Значіння, як і сказано.

Набрався Бог багачів, та й бідними розкидає.

Іронічно говорить бідний, упавши, аби багачі чули.

Набрався дрібних від дурних.

Збагатів нечесним способом, бо видурив гроші від людей.

Набрав, як бідний онуч.

Набрав непотрібне.

На кожній границі брав по задниці.

Давно селяне робили самосуд над злодієм і били його коло кожнього обійстя.

Не штука брати, але штука віддати.

Остерігають того, хто любить робити довги.

Хоч у мене посагу не буде, возмуть мене і так люде.

Я віддамся і без посагу. Посаг — придане.

То не люди — супостати, беруть хлопців у салдати.

Нарікання матерей, яким забрано синів до військової служби.

Як ідеш в гостину, то бери хліба в торбину.

Май про запас свій хліб, бо ще не знаєш як будуть тебе гостити.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брати — (часто із сл. із собою, переміщати щось) забирати, захоплювати, розм. прихоплювати, (рвати) вибирати. Словник синонімів Полюги
  2. брати — бра́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. брати — БРАТИ, ВЗЯТИ (УЗЯТИ) Сполучаються зі словами участь, до уваги, до відома, до серця. Літературне слововживання
  4. брати — Бра́ти. 1. Сприймати. Нехай кождий такі докори бере передовсім до себе — а певно, будеменьше бесіди про особисті ціли (Б., 1895, 73, 2); Ти можеш обмежитися на своїм ґрунті, бо мусиш; він вузький, але моє поле широке, безмежне... Українська літературна мова на Буковині
  5. брати — Хапати, схоплювати, ф. гарбати, цупити; (воду) набирати, черпати; (ягоди) збирати, рвати; (коноплі) вибирати, виривати; (силою) здобувати, захоплювати, відбирати... Словник синонімів Караванського
  6. брати — беру, береш, недок. 1》 перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. У рот не брати чого — не їсти або не пити чого-небудь. 2》 перех. Набирати певну кількість чого-небудь. 3》 перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину). 4》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. брати — БРА́ТИ, беру́, бере́ш, недок. 1. кого, що. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Т. Шевченко); Сама брала [Харитя] серп і жала! (М. Коцюбинський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  8. брати — бра́ти: ◊ бра́ти <�бли́зько>... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. брати — див. одружуватися; рвати; хапати; черпати Словник синонімів Вусика
  10. брати — (аж) ре́готи беру́ть кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер). ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха. Фразеологічний словник української мови
  11. брати — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  12. брати — Бра́ти, беру́, бере́ш, беру́ть; беручи́; брав, бра́ла, бра́ли; бра́вши; бери́, бері́м, бері́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. брати — БРА́ТИ, беру́, бере́ш, недок. 1. перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Шевч., II, 1953, 56); Сама брала [Харитя] серп і жала! (Коцюб., І, 1955, 15); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  14. брати — Брати, беру, -реш гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Мет. 31. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. Мет. 101. бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. Фр. Пр. 118. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. Словник української мови Грінченка