брати

Бра́ти.

1. Сприймати. Нехай кождий такі докори бере передовсім до себе — а певно, будеменьше бесіди про особисті ціли (Б., 1895, 73, 2); Ти можеш обмежитися на своїм ґрунті, бо мусиш; він вузький, але моє поле широке, безмежне, і тому я живу таким життям [...] Так наказує чуття артистичне. Я беру все зі становища артизму. А й ти повинна звертатися за ним; усі, цілий загал (Коб., Valse melancolique, 90);

● Брати поважно — сприймати серйозно (щось), ставитися серйозно (до чогось). Розуміє ся, що появляють ся ріжнородні вісти, часом собі цілком противні, так що неможна їх брати поважно, а треба вижидати певних і докладних вістий (Б., 1895, 24, 3); 3адля того один дістає догану одну по другій, другий "тиран“, бо надто совісний. Щоправда, тих доган нема що брати поважно, бо друге засіданє одноголосно їх зносить, як перше одноголосно їх ухвалило (Сімович, 1908, 514-515); Мала двадцять і кілька років, була знімчена полька і брала своє заняття дуже поважно. Дразлива і химерна, коли малювала, була в щоденнім житті наймилішою людиною (Кеб, Valse melancolique, 89);

● Брати легко — сприймати легко, неглибоко (щось), ставитися легко, неглибоко (до чогось). Було багато речей у житті, які брала страшно легко, ледве доторкалася їх крилами своєї вибагливої душі, а інші... падала ниць перед їх важністю; але в штуці була поважна і глибока, як море... (Коб., Valse melancolique, 102)

// пол. brać poważnie — приймати, сприймати серйозно.

2. Вивчати. У Росиї та Сербії воно не так; там і в висшій ґімназиї учать граматики; у нас мають її брати лиш у низшій [...] Є в ґімназияльній бібліотеці твори Грінченка. Треба їх читати; Грінченка ж беруть у літературі в VIII. клясі (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3)

// порівн. пол. pobierać nauki — вчитися.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брати — (часто із сл. із собою, переміщати щось) забирати, захоплювати, розм. прихоплювати, (рвати) вибирати. Словник синонімів Полюги
  2. брати — бра́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. брати — БРАТИ, ВЗЯТИ (УЗЯТИ) Сполучаються зі словами участь, до уваги, до відома, до серця. Літературне слововживання
  4. брати — Хапати, схоплювати, ф. гарбати, цупити; (воду) набирати, черпати; (ягоди) збирати, рвати; (коноплі) вибирати, виривати; (силою) здобувати, захоплювати, відбирати... Словник синонімів Караванського
  5. брати — беру, береш, недок. 1》 перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. У рот не брати чого — не їсти або не пити чого-небудь. 2》 перех. Набирати певну кількість чого-небудь. 3》 перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину). 4》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. брати — БРА́ТИ, беру́, бере́ш, недок. 1. кого, що. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Т. Шевченко); Сама брала [Харитя] серп і жала! (М. Коцюбинський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. брати — бра́ти: ◊ бра́ти <�бли́зько>... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. брати — Ані з собою брати, ані вдома лишати. Жартує чоловік, чи брати кудись з собою вредну жінку. Бере, як вола на роги. Дуже тяжко підіймає. Бери не плачем, а мечем. Здобувай щастя не сльозами, а боротьбою. Берися дружно, то не буде душно. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. брати — див. одружуватися; рвати; хапати; черпати Словник синонімів Вусика
  10. брати — (аж) ре́готи беру́ть кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер). ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха. Фразеологічний словник української мови
  11. брати — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  12. брати — Бра́ти, беру́, бере́ш, беру́ть; беручи́; брав, бра́ла, бра́ли; бра́вши; бери́, бері́м, бері́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. брати — БРА́ТИ, беру́, бере́ш, недок. 1. перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Шевч., II, 1953, 56); Сама брала [Харитя] серп і жала! (Коцюб., І, 1955, 15); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  14. брати — Брати, беру, -реш гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Мет. 31. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. Мет. 101. бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. Фр. Пр. 118. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. Словник української мови Грінченка