1. Фразеологічний словник української мови

брати

(аж) ре́готи беру́ть кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер). ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха.— Вас регіт розбирає, а мені не до смішки (Панас Мирний).

бери́ (бері́ть) ви́ще. Уживається для підкреслення більшої значимості того, про що йшла мова перед цим, або мовиться. — Що таке? — спитав комбат Кащеєв.— Вгадайте.— Гетьмана вбили? — Бери вище. — Петлюру? (О. Довженко); (Батура:) На курси їдете? (Романюк:) Беріть вище. Попросився, щоб в академію на кілька місяців послали вчитися (О. Корнійчук).

дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т. ін. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут); Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара); Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж, .. замість співів — молитви (О. Донченко); Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський).

думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Взагалі всякі думки брали (Марусю).. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі .. страшного ворога (Г. Хоткевич); Це знов обсіли мене дурні думки .. І що мені робити з ними, навіщо вони мені?.. (М. Коцюбинський). думки́ обсіда́ють / обсі́ли го́лову. — Сидів він (дервіш) .. в глибокій жалобі, .. думки обсіли стару його голову (М. Коцюбинський); Ще важчі думки обсіли Даринці голову (І. Вирган). думки́ та гадки́ взяли́. Вона (Катря) й сіла коло вербового кореня..; взяли її думки та гадки (Марко Вовчок). думки́ та гадки́ обсіда́ють го́лову. — Чого пан сотник зажурився? — ударом руки прибив усі спомини підполковник.— Думки та гадки обсідають голову? (М. Стельмах). ду́ми-гадки́ обсі́ли го́лову. Думи-гадки обсіли його (Антонову) голову (С. Чорнобривець). думки́ гризу́ть го́лову. Текля не спала ніч, думки гризли голову (К. Гордієнко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брати — (часто із сл. із собою, переміщати щось) забирати, захоплювати, розм. прихоплювати, (рвати) вибирати. Словник синонімів Полюги
  2. брати — бра́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. брати — БРАТИ, ВЗЯТИ (УЗЯТИ) Сполучаються зі словами участь, до уваги, до відома, до серця. Літературне слововживання
  4. брати — Бра́ти. 1. Сприймати. Нехай кождий такі докори бере передовсім до себе — а певно, будеменьше бесіди про особисті ціли (Б., 1895, 73, 2); Ти можеш обмежитися на своїм ґрунті, бо мусиш; він вузький, але моє поле широке, безмежне... Українська літературна мова на Буковині
  5. брати — Хапати, схоплювати, ф. гарбати, цупити; (воду) набирати, черпати; (ягоди) збирати, рвати; (коноплі) вибирати, виривати; (силою) здобувати, захоплювати, відбирати... Словник синонімів Караванського
  6. брати — беру, береш, недок. 1》 перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. У рот не брати чого — не їсти або не пити чого-небудь. 2》 перех. Набирати певну кількість чого-небудь. 3》 перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину). 4》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. брати — БРА́ТИ, беру́, бере́ш, недок. 1. кого, що. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Т. Шевченко); Сама брала [Харитя] серп і жала! (М. Коцюбинський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  8. брати — бра́ти: ◊ бра́ти <�бли́зько>... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. брати — Ані з собою брати, ані вдома лишати. Жартує чоловік, чи брати кудись з собою вредну жінку. Бере, як вола на роги. Дуже тяжко підіймає. Бери не плачем, а мечем. Здобувай щастя не сльозами, а боротьбою. Берися дружно, то не буде душно. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. брати — див. одружуватися; рвати; хапати; черпати Словник синонімів Вусика
  11. брати — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  12. брати — Бра́ти, беру́, бере́ш, беру́ть; беручи́; брав, бра́ла, бра́ли; бра́вши; бери́, бері́м, бері́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. брати — БРА́ТИ, беру́, бере́ш, недок. 1. перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Шевч., II, 1953, 56); Сама брала [Харитя] серп і жала! (Коцюб., І, 1955, 15); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  14. брати — Брати, беру, -реш гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Мет. 31. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. Мет. 101. бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. Фр. Пр. 118. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. Словник української мови Грінченка