вирубити

Аю, -аєш, недок., вирубити, -блю, -биш, док.

1. безос. Виводити з ладу. Щось мене вже вирубає — мабуть, коньяку на сьогодні досить.

2. Сильно вдаряти, щоб людина знепритомніла. Хоча Тюля валиться, як демон (може трьох вирубити), особливо небезпечні його ноги (А. Дністровий). Я вирубив його намертво: один удар по зубах ~ і валяється.

3. Вимикати.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирубити — (-блю, -биш) док. 1. що; мол.; жрм, Вимкнути щось. БСРЖ, 116; ЯБМ, 2, 208. 2. кого; крим., мол., жрм. Увести когось у стан шоку, непритомности ударом, спиртним, наркотиками, сильною емоцією. <...> редактора вирубили й покинули на по грабунок <... Словник жарґонної лексики української мови