вирубити
Аю, -аєш, недок., вирубити, -блю, -биш, док.
1. безос. Виводити з ладу. Щось мене вже вирубає — мабуть, коньяку на сьогодні досить.
2. Сильно вдаряти, щоб людина знепритомніла. Хоча Тюля валиться, як демон (може трьох вирубити), особливо небезпечні його ноги (А. Дністровий). Я вирубив його намертво: один удар по зубах ~ і валяється.
3. Вимикати.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирубити — (-блю, -биш) док. 1. що; мол.; жрм, Вимкнути щось. БСРЖ, 116; ЯБМ, 2, 208. 2. кого; крим., мол., жрм. Увести когось у стан шоку, непритомности ударом, спиртним, наркотиками, сильною емоцією. <...> редактора вирубили й покинули на по грабунок <... Словник жарґонної лексики української мови