в'їхати

Аю, -аєш, недок., в'їхати, -ду, -деш, док. Розуміти. Щось я не в'їжджаю, що від нас хочуть. Але в головну думку ви, братці, однак не в'їхали (О. Забужко). Пан Андрій раптом не зміг в Чхати у слова тієї миші (Л. Дереш).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'їхати — в'ї́хати 1 дієслово доконаного виду їдучи, потрапляти в середину, в межі чогось в'ї́хати 2 дієслово доконаного виду подолати якусь відстань Орфографічний словник української мови
  2. в'їхати — [вйіхатие] = уїхати вйіду, вйідеиш; нак. вйід', вйід'теи Орфоепічний словник української мови
  3. в'їхати — I див. в'їжджати I. II див. уїжджати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. в'їхати — В'Ї́ХАТИ¹ див. в'їжджа́ти¹. В'Ї́ХАТИ² див. уїжджа́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  5. в'їхати — (в'їду, в'їдеш) док., (у що); мол., крим. Зрозуміти, осмислити щось. Риженко, здається, як каже його син, "в'їхав", про кого йдеться (Є. Словник жарґонної лексики української мови
  6. в'їхати — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови