гробик

А; ч. Ліжко. Падай на свій гробик і мовчи в тряпочку.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гробик — гро́бик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гробик — -а, ч. 1》 рідко. Зменш. до гріб, гроб. 2》 Насипаний горбик землі на місці, де поховане тіло померлого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гробик — МОГИ́ЛА (заглиблення в землі, в яке ховають тіло покійного; місце похорону й насип на ньому), ДОМОВИ́НА, ГРІБ (ГРОБ) розм.; Я́МА, ДІЛ діал. Словник синонімів української мови
  4. гробик — ГРО́БИК, а, ч. 1. рідко. Зменш. до гріб, гроб. 2. Насипаний горбик землі на місці, де поховане тіло померлого. — Отут у канаві викопаю йому [сину] гарненьку ямку, положу його любенько.. та разом землею і засиплю, і гробик виведу (Кв.-Осн., II, 1956, 457). Словник української мови в 11 томах