дегенерат

А, ч. Дурень. Її синка віддав в дебільну школу / К дегенератам на харчі казенні, / І в циркове училище по блату пристроїв, / Щоб на блазня він учився (Л. Подерев'янський).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дегенерат — дегенера́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дегенерат — -а, ч. 1》 Людина з ознаками дегенерації; виродженець. 2》 перен., зневажл. Людина аморальної, негідної поведінки; виродок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дегенерат — Виродок, виродень, звироднілий, песиголовець, шерепа, див. кретин, дурак, ідіот Словник чужослів Павло Штепа
  4. дегенерат — див. дурний Словник синонімів Вусика
  5. дегенерат — дегенера́т (від лат. degenerates – виродок, вироджений) людина, що має ознаки фізичного або психічного виродження. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. дегенерат — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
  7. дегенерат — ДЕГЕНЕРА́Т, а, ч. 1. Людина з ознаками дегенерації; виродженець. 2. перен., зневажл. Людина аморальної, негідної поведінки; виродок. — Дивно, що фашизм виносить на поверхню саме таких дегенератів, — міркував художник. — Дегенерат Гітлер, морфініст Герінг. Словник української мови в 11 томах