кент

А, ч.

1. Хлопець (частіше — франтуватого вигляду). Це, кент, таке в тебе послєднє желаніє? (Б. Жолдак). Кєнт (по-юнацькому, захоплено і дещо наївно). Оце і є свобода довгождана? (Л. Подерв'янський).

2. Друг.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кент — Кент 1 прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Кент 2 іменник чоловічого роду графство в Англії Орфографічний словник української мови
  2. кент — (-а) ч. 1. мол. Чоловік, хлопець. І він саме мені назустріч ще з якимсь кентом, поводячи каламутними сірими очима і вочевидь жадаючи похмілля (Ю. Словник жарґонної лексики української мови
  3. Кент — I (Kent) Роквелл, 1882-1971, америк. маляр, графік, скульптор, архітектор, громадський діяч; один із гол. представників америк. реалізму (Зима, Листопад у Північній Гренландії); ілюстрації, в тому числі до власних книг Курс N by E, Це я, Господи. Універсальний словник-енциклопедія