1. Словник жарґонної лексики української мови

кент

(-а) ч.

1. мол. Чоловік, хлопець. І він саме мені назустріч ще з якимсь кентом, поводячи каламутними сірими очима і вочевидь жадаючи похмілля (Ю. Покальчук, Те, що на споді); Не в футболі — а просто на вокзалі — один кент іншому за цигаркою щось не так відповів — той влупив йому чоботом в живіт, як з одинадцятиметрового (Б. Жолдак, Бог буває). ПСУМС, 32.

2. крим., мол. Друг, приятель. БСРЖ, 251; СЖЗ, 52; ЯБМ, 1, 421.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кент — Кент 1 прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Кент 2 іменник чоловічого роду графство в Англії Орфографічний словник української мови
  2. кент — А, ч. 1. Хлопець (частіше — франтуватого вигляду). Це, кент, таке в тебе послєднє желаніє? (Б. Жолдак). Кєнт (по-юнацькому, захоплено і дещо наївно). Оце і є свобода довгождана? (Л. Подерв'янський). 2. Друг. Словник сучасного українського сленгу
  3. Кент — I (Kent) Роквелл, 1882-1971, америк. маляр, графік, скульптор, архітектор, громадський діяч; один із гол. представників америк. реалізму (Зима, Листопад у Північній Гренландії); ілюстрації, в тому числі до власних книг Курс N by E, Це я, Господи. Універсальний словник-енциклопедія