кончелига

И, ч.

1. Людина в дуже поганому фізичному стані. Зараз він у дуже поганому стані — кончелига.

2. Людина, з якою ніхто не хоче мати справи. Кончелига хренов, він давно розгубив усіх друзів.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кончелига — (-и) ч. і ж.; мол. Дурна, нікчемна людина, яка викликає роздратування. ПСУМС, 36. Словник жарґонної лексики української мови