кончений

А, -е, вульг.

1. Людина, з якою ніхто не хоче мати справи. І щоб кожна дівчина побачила в ній себе, навіть будучи конченою чувіхою, яка ходить по Окружній (Молоко).

2. Непотрібний, нецікавий, набридливий. Я думала, він свою кончену історію почитує і дрочить, а він, понімаєш, у нас буйний! Капєц! (А. Дністровий).